Опрос

Должно ли стать 100-летие Гражданской войны в 2020 году Событием всероссийского масштаба
Да, вне всякого сомнения
Нет, абсолютно незначительное событие
Рядовое событие на фоне происходящего
Мало знаю по этой теме
Не понимаю, о чём речь
Мне безразлично
Гражданская война не закончилась до сих пор


Праздники России

Праздники России

Русский вопрос


Еженедельная авторская
телепрограмма К. Затулина

Читайте также
Цифровизацией флота не должна править кувалда. Отечественный софт для российских боевых кораблей – не экзотика, а настоятельная потребность
Все пробьем, а флот не опозорим. Как Владимир Путин покомандовал учениями и выставкой в Севастополе
Верховный Главнокомандующий Вооруженными Силами Владимир Путин принял участие в расширенном заседании Коллегии Минобороны
СМИ: самолеты с боевиками сирийской оппозиции приземлились в Ливии
Как военные случайно сбивали пассажирские самолеты
Новый рецепт решения приднестровского конфликта – выдать всем румынские паспорта. Либералы предложили Европе пообещать России снятие санкций и захотели призвать на помощь Штаты
Зеленскому чертят новые газовые "красные линии". Украина получит 3 миллиарда долларов и откажется от исков на 18 миллиардов
«Там закон прерий, и он суров». Глава ОСК Алексей Рахманов о долгах, кадрах и жизни на гражданке
Зачем России универсальные десантные корабли. Для проекции силы нужен редуктор
ФГУП «13 СРЗ ЧФ» Минобороны России: накануне не просто нового этапа, а целой эпохи своей истории
Работу Керченской переправы осложнила реконструкция причала
Уже в июне все морские пассажироперевозки в Севастополе будет контролировать российский бизнесмен
К юбилею Средиземноморской эскадры

Реклама


Видеооко


Включай и смотри

Партнёры




Начальник Генштаба - Главнокомандующий ВС Украины Руслан Хомчак о Крыме, Донбассе, ВМСУ и всяком разном...


2019-11-26 09:32 Приплыли
Начальник Генерального штаба - Главнокомандующий Вооруженных Сил Украины генерал-лейтенант Руслан Хомчак дал большое интервью корреспонденту Укринформа в Брюсселе. Его сентенции представляются весьма занятными...

 Перевод и ссылки СМИ

Крым нужен России, чтобы господствовать уже и в Средиземном море — Хомчак

23.11.2019 15:32
 
Прекращение аннексии Крыма и возвращения его в состав Украины возможно лишь при условии международной солидарности, при этом Запад должен понимать, для чего именно Российская Федерация захватила Крымский полуостров.

Такое мнение в интервью корреспонденту Укринформа в Брюсселе высказал начальник Генерального штаба - Главнокомандующий Вооруженных Сил Украины генерал-лейтенант Руслан Хомчак, который принял участие в мероприятиях в рамках заседания Военного комитета ЕС.

Отвечая на вопрос об отношении западных партнеров к ситуации вокруг Крыма, украинский военачальник отметил, что "вопрос Крыма" никогда не будет считаться закрытым.

"Крым - это Украина, и ни в коем случае нельзя об этом забывать. Вернуть Крым можно только вместе, чтобы вы (Запад) нам помогли, чтобы ваши бизнесмены туда не ехали. Чтобы вы понимали - Крым России нужен вовсе не как место для отдыха россиян. Он рассматривается как российская база, мощная, которая должна "кошмарить" всю Европу и северную Африку, и дать им, россиянам, возможность господствовать уже в Средиземном море. Я не ошибся - именно в Средиземном море", - сказал начальник Генерального штаба Вооруженных Сил Украины.

Он отметил, что сейчас Россия не только Азовское море, но и весь Черноморский бассейн пытается позиционировать чуть ли не как российские внутренние воды, и на это ни Украина, ни ее партнеры не будут закрывать глаз.

"Конечно, там есть Турция, которая этого не позволит, каким бы образом Россия не хотела бы с ними сблизиться. Там есть страны НАТО - Румыния и Болгария. С начальником штаба Румынии у нас был только что разговор, он полностью поддерживает сотрудничество с нами. Поэтому Черное море в ближайшее время будет регионом, где различные силы будут испытывать свои возможности и свое терпение", - отметил Хомчак.

Он вспомнил о недавнем визите Североатлантического совета в Одессу и выразил уверенность, что сотрудничество со странами НАТО в развитии военно-морских возможностей Украины значительно ускорит формирование современных ВМС Украины.

"Такое сотрудничество не только поможет - оно ​​гораздо ускорит такую ​​работу. Потому что концепция у нас есть, стратегия, есть все соответствующие расчеты. Но, если мы будем делать это самостоятельно - это займет десятки лет. Мы понимаем, что построить корабль, или даже один катер - на это потребуются годы. Сейчас шаги являются реальными ", - сказал начальник Генерального штаба.

Он напомнил, что американская сторона уже передала Украине два военных корабля типа Айленд (Island), вскоре после того, как на них будет поставлено ​​вооружение, они окончательно встанут в строй. Как ожидается, в следующем году американская сторона передаст Украине еще три таких скоростных патрульных катера, нарастит способности Украины в Черном море. В то же время, Украина продолжает прилагать усилия для развития комплексов береговой охраны, чтобы надежно защитить украинское побережье.

Полный текст интервью с генерал-лейтенантом Хомчаком будет обнародовано в понедельник, 25 ноября.

Хомчак подтвердил, что захваченные РФ корабли отремонтируют и вернут на службу

23.11.2019 15:36
 
То, что российская сторона сделала с кораблями, которые захватила во время вооруженной провокации вблизи Керченского пролива, не имеет военной логики, эти корабли были разграблены мародерами.

Об этом заявил в интервью корреспонденту Укринформа в Брюсселе начальник Генерального штаба - Главнокомандующий Вооруженных сил Украины генерал-лейтенант Руслан Хомчак, который принял участие в мероприятиях в рамках заседания Военного комитета ЕС.

Отвечая на вопрос о состоянии, в котором украинская сторона получила от россиян корабли "Бердянск", "Никополь" и буксир "Яны Капу", Хомчак подтвердил, что все сообщения об их разграблении не подлежат сомнению.

"Когда их (корабли) забирали, был составлен акт, все было описано. То, что мне доложил командующий ВМС - это даже стыдно комментировать. Как военный человек могу понять, почему Россия сняла с кораблей средства связи и навигации. Но когда мне говорят, что они даже в гальюне унитазы сняли - этого я не понимаю. Когда мне говорят, что на "Яны Капу", на буксире, сняли эти трубопроводы медные в качестве цветного металла, - я так понимаю, что это не военные работали, это мародеры. По-другому я не могу назвать тех существ, которые так поступили с военным кораблем ", - сказал генерал.

Он подтвердил, что украинская сторона намерена быстро восстановить эти корабли, и они продолжат службу в ВМС Украины.

Полный текст интервью с генерал-лейтенантом Хомчаком будет опубликован в понедельник, 25 ноября.

Генштаб и Минобороны проверят сразу несколько партий бронежилетов – Хомчак

23.11.2019 17:39
 
Генштаб не вмешивается в ход расследования, которое проводит ГБР в связи с подозрением о поставках в ВСУ некачественных бронежилетов.

В то же время, совместно с Министерством обороны, Генштаб намерен провести независимую экспертизу сразу нескольких партий этих защитных средств, которые поступали в Вооруженные Силы до и после этой "проблемной партии", рассказал корреспонденту Укринформа в Брюсселе начальник Генерального штаба – Главнокомандующий Вооруженных Сил Украины генерал-лейтенант Руслан Хомчак, который принял участие в мероприятиях в рамках заседания Военного комитета ЕС.

"Генеральный штаб никоим образом не вовлечен в это расследование, этим занимаются соответствующие ведомства. Но мы беседовали по этому поводу с министром обороны, и приняли решение заказать независимую экспертизу не только этой партии, большую часть которой уже изъяли, и которая находится где-то в Государственном бюро расследований. Планируется взять на экспертизу несколько предыдущих партий, и тех, которые поступали после указанной партии бронежилетов. Мне нужно понимать, что есть в наличии у военнослужащих, которые сейчас на войне, чем и как они защищены", - сообщил начальник Генерального штаба.

Он отметил, что все "проблемные" бронежилеты - около 20 тысяч, - изъяты из пользования. Ажиотажа или паники по этому поводу в войсках нет, никакие жалобы на надежность бронежилетов от военнослужащих не поступали.

В то же время, генерал-лейтенант Руслан Хомчак выразил сомнение относительно меры пресечения, которая была выбрана для представителей Вооруженных Сил, которых подозревают в причастности к поставке некачественных бронежилетов.

"Убежден, что генерал, который не несет никакой общественной опасности, не должен удерживаться в камере. Слушайте, у нас выпускают кого угодно, у нас по улицам гуляет что угодно, а генерала, который, не убегает и не скрывается от следствия, взяли и закрыли в камеру. Он не бросался на людей, он никого не убивал и не сбивал, никому не угрожал - для чего генерала сажать? Неужели для того, чтобы показать, что Вооруженные Силы уже шестой год на войне, а государство даже не всегда это замечает, живет другой жизнью? Это совершенно неправильно", - заявил начальник Генерального штаба Вооруженных Сил Украины.

Как сообщал Укринформ, генерал-майору ВСУ, начальнику Главного управления развития и сопровождения материального обеспечения ВСУ Дмитрию Марченко, двум его заместителям и двум начальникам отдела 5 ноября объявлено подозрении о поставках в войска некачественных бронежилетов.

В ГБР утверждают, что эти должностные лица осуществили закупку 20 тысяч некачественных бронежилетов на сумму 176 млн грн.

11 ноября Печерский суд избрал генерал-майору Марченко меру пресечения в виде содержания под стражей с правом залога в 76 млн грн.

13 ноября суд избрал меры пресечения еще для трех подозреваемых. В частности, первый заместитель начальника Главного управления развития и сопровождения материального обеспечения ВСУ Сергей Почтаренко два месяца будет находиться под стражей на гауптвахте с возможностью залога в более чем 76 млн грн. Для заместителя начальника управления Ольги Капинус и начальника отдела разработки вещевого имущества Василия Саковца избрана мера пресечения в виде ночного домашнего ареста до 3 января 2020 года.

15 ноября Печерский райсуд Киева избрал меру пресечения последнем фигуранту "дела бронежилетов" Михаилу Каморянскому в виде содержания под стражей на два месяца с возможностью залога в размере 76 млн 840 тыс. грн.

Взрывы на складах в Балаклее: Хомчак гарантирует, что “полетят головы”

23.11.2019 17:45
 
Недавняя трагедия на складах боеприпасов в Балаклее, в результате которой погибли украинские военнослужащие, стала результатом служебной халатности, за которую понесут ответственность конкретные должностные лица.

Об этом заявил в интервью корреспонденту Укринформа в Брюсселе начальник Генерального штаба - Главнокомандующий Вооруженных сил Украины генерал-лейтенант Руслан Хомчак, который принял участие в мероприятиях в рамках заседания Военного комитета ЕС.

"Это был первый случай в Вооруженных силах, когда во время инцидента на складах боеприпасов погибли военные саперы. Хочу выразить соболезнования семьям людей, которые потеряли жизнь. Расследование этой трагедии в Балаклее сейчас продолжается ", - сказал Хомчак.

Он выразил убеждение, что последние события в Балаклее не имеют ничего общего с подрывами военных арсеналов, которые происходили в предыдущие годы.

"Я участвовал в расследовании по всем тем арсеналах в качестве тогда главного инспектора Вооруженных Сил, поэтому могу эти события сравнивать. Здесь был случай халатности тех, кто должен был контролировать и организовывать эту работу. Поэтому, когда завершится расследование, гарантирую, многие лишатся своих должностей, а возможно, и уйдет из Вооруженных сил из-за того, что они это допустили. Я никому не стану прощать таких случаев, потому что безнаказанность - она ​​порождает только больший беспорядок и опасность", - отметил начальник Генерального штаба Вооруженных Сил Украины.

 ПУБЛИКУЕМ БЕЗ КУПЮР

Руслан Хомчак, начальник Генштабу – головнокомандувач ЗСУ

Донбас треба щонайшвидше повертати, працювати над цим просто зараз
25.11.2019 13:22
Укринформ

На минулому тижні відбувся перший візит до Брюсселя начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, який відвідав бельгійську столицю для участі в засіданні Військового комітету ЄС. Кореспонденту Укрінформу вдалося зустрітися з генералом, який відповів на запитання щодо цього візиту, а також виклав своє бачення подій, котрі зараз відбуваються в Україні, на її Сході, та у Збройних силах країни.

МИ БАЧИЛИ ІНТЕРЕС ЄВРОПЕЙЦІВ ДО ПОДІЙ В УКРАЇНІ

- Руслане Борисовичу, зараз завершується ваш перший візит до Брюсселя. Які враження і висновки ви винесли від першого спілкування з європейськими партнерами, що їх цікавило, про що ви їм розповідали?

- Це був перший візит для мене особисто, але як для посадової особи рівня головнокомандувача Збройних сил України, – зрозуміло, такі зустрічі вже відбувалися. У мене була надія – на власні очі побачити рівень заходу, почути, про що говорять члени Військового комітету Євросоюзу між собою та з партнерами. Було приємно побачити, що безпекова ситуація в Україні викликає високий інтерес. Саме цьому була присвячена окрема сесія Військового комітету ЄС. Наші партнери почули про події в Україні та навколо неї, а також про стан Збройних сил. Наскільки бачив сам і як мені доповідали ті офіцери й генерали, які були зі мною, – вони не побачили байдужих очей. Навпаки – бачили інтерес, бажання почути і зрозуміти – що відбувається.

- Україна вже має сталі напрями співпраці з НАТО. Європейці зараз самі перебувають на етапі оборонної трансформації. Які напрями співпраці Україна обговорювала з ними?

- Майже всі члени Військового комітету Європейського Союзу є, передусім, представниками країн-членів НАТО. На зустрічі, до речі, був присутній і голова Військового комітету НАТО, маршал Стюарт Піч, – ми з ним також поспілкувалися. Я так розумію, що це дві структури, які тісно співпрацюють між собою і не йдуть у розріз одна одній.

Що стосується Збройних сил України – всім було дуже цікаво, як представникам ЄС, так і партнерам. Було важливо почути слова підтримки від тих, хто коментував мій виступ. А це були начальники генеральних штабів Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Грузії – як партнера, інших країн. Можна сказати, що почувався комфортно у середовищі людей, що об’єднані професійністю, споріднені за духом. Тобто, якщо так доречно казати, був у "своєму колективі".

ВІЙСЬКОВІ ПРОФЕСІОНАЛИ РОЗУМІЮТЬ – ЩО Й НАВІЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ДОНБАСІ

- Як ваші колеги по ЄС і, зокрема, по НАТО, оцінюють ті події, які відбуваються зараз на Донбасі? Особливо в контексті розведення військ та пошуку якихось мирних альтернатив?

- У доповіді я поінформував, що ми по трьох ділянках уже провели розведення, що перший крок, який роками не могли виконати, – виконаний, і це відкрило можливості для політичного керівництва нашої держави вести діалог на інших майданчиках.

По розведенню не задавали жодних питань. Вони, як професіонали, розуміють – що це таке і для чого це робиться. Прикро, що багато тих, хто вважають себе професіоналами в нас у державі, – або не хочуть цього розуміти, або роблять на тому якийсь незрозумілий "піар", що просто розхитує державу. На засіданні Комітету ця робота не викликала жодних питань, сумнівів або заперечень.

НАШ ОБОВ’ЯЗОК – ПАМ’ЯТАТИ Й ШАНУВАТИ ТИХ, ХТО ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ

- 20 листопада у Сумах відбулася сумна подія – поховали командира 128-ї бригади Євгена Коростельова. Він став черговою жертвою цієї війни. Які висновки зробив Генштаб із цієї трагедії?

- На жаль, це другий командир бригади за цю війну, який загинув і з яким я був знайомий. З одним я виходив з Іловайська, з Павлом Півоваренком, – причому ми виходили однією дорогою, одним шляхом рухалися. Полковника Коростельова я особисто призначав командиром бригади. Це грамотний, підготовлений, досвідчений бойовий офіцер, порядний. Дуже жаль, що його більше з нами немає. Але ця людина буде з нами стільки, скільки ми будемо про неї пам’ятати.

На жаль, у силу того, що я тут знаходжуся (у Брюсселі), не міг бути там особисто. Але звернувся до президента, і президент України підписав Указ про нагородження його посмертно орденом Богдана Хмельницького 2 ступеня. Я доручив командувачу Сухопутних військ вручити цю нагороду близьким офіцера. Дуже прикро, що ми втрачаємо таких офіцерів. Тому тільки слова співчуття рідним. Тепер ми, військові, як і всі, хто перебуває поряд, маємо обов’язок – допомагати дітям, батькам і всій родині офіцера, завжди пам’ятати всіх тих, хто віддав життя, захищаючи Україну.

ЗАГИБЕЛЬ КОЖНОГО ВІЙСЬКОВОГО – ЦЕ ОСОБИСТЕ ГОРЕ ДЛЯ КОМАНДИРА

- Євген Коростельов став не першою жертвою серед українських військових уже після того, як почалися процеси розведення військ. Практично щодня надходять повідомлення про загибель, про каліцтва та поранення наших військовослужбовців. Які запобіжні заходи можливо здійснити, щоб цього не відбувалося? Зрозуміло, що не все залежить від Збройних сил, адже неможливо контролювати дії ворога…

- Щоб чого не відбувалося?

- Щоб не гинули люди.

- Розумієте, на війні не може такого бути. Президент України – він щиро приймає до серця кожного травмованого, або, не дай Бог, кожного, хто загинув. Він це сприймає як особисте горе. Це я можу стверджувати, тому що по кожному у нас іде розмова, і вже мені президент ставить питання – що ми маємо зробити, що забезпечити, що змінити, щоб не гинули люди?

На жаль, немає, не існує порад на кожний варіант, який може трапитися. Тому що йде війна. Євген Коростельов загинув – він підірвався на гранаті. Ні для кого не є таємницею, що сьогодні смуга у 410 кілометрів, яка розділяє наш Донбас на підконтрольну та непідконтрольну території, протягом більше п’яти років мінувався з усіх боків. Я так розумію, якщо ця смуга п’ять років мінувалася, то розміновувати нам її доведеться вдвічі довше.

Ми повинні розуміти причину таких трагедій, по досвіду всіх війн, які були, – локальних і не локальних. Мінна безпека – це те питання, яке не вирішується одним помахом руки.

Командир бригади Коростельов загинув під час бойового завдання. Він працював на передньому краї, він тільки-но зайшов із бригадою на ділянку відповідальності й прийняв її. Він також організовував роботу на ділянці розведення в Петрівському. Я там був, ми з ним зустрічалися й спілкувалися. Він хотів мені вручити таку планшетку – емблему бригади. Я говорю – вручи її помічнику президента, він не так часто тут буває, а мені ще встигнеш… Дуже чітко це пам’ятаю. На жаль, мені він цю емблему вже не вручить. Розумієте... Є багато таких сентиментальних питань, яких не розповісти, які залишаються тільки в серці, у пам’яті й у душі.

МИ ПОВЕРТАЄМО СВОЇ ЗЕМЛІ

- Саме про такі сентиментальні питання хотів запитати… У кожного солдата, який зараз перебуває на передовій, є певна мотивація захищати Батьківщину. Ті процеси, що зараз відбуваються, зокрема, розведення військ, – яким чином це відбивається на моральному дусі наших військових? Ви, напевно, є людиною, яка це знає найкраще…

- Можливо. В 2016 році мені випало керівником АТО виконувати домовленості щодо розведення військ на ділянках Петрівське й Золоте. І зараз, за три роки, мені вже на іншій посаді доводиться робити те ж саме. Два роки ті дві ділянки були "нейтральні", на третій рік вони знов були зайняті військами. Причому це не було стратегічне рішення ані Генерального штабу, ані командуючого операцією. Така собі ініціатива окремих підрозділів.

Я не вітаю таку ініціативу. Я присвятив життя армії, тож для мене, як для військової людини, важливо, щоб військові вміли підпорядковуватися і виконувати накази. Ініціатива, вміння і старання справжнього військового мають бути націлені не на те, щоб сумніватися – виконувати чи не виконувати наказ, а думати про те, як краще виконати рішення, що прийнято старшим командиром. І по-іншому не може бути. Тому що в іншому випадку – це була б вже не армія, а анархія, яка нічого спільного з армією мати не може.
За цю війну я мав досвід керівництва і військовими підрозділами, і не військовими підрозділами, тому я все це чітко усвідомлюю і розділяю – де починається армія і де армія закінчується.

Ви питаєте, як це сприймається у військах. У значній більшості – сприймається нормально. Тому що в значній більшості армія – це ті військові люди, які розуміють: якщо хтось приймає рішення – значить, він має для цього привід та підстави.
Щодо рішення про розведення… По-перше, це рішення прийнято вже роки тому. По-друге, це рішення показує не стільки військових, скільки здатність військово-політичного керівництва виконувати прийняті зобов’язання.

Не хочу зараз заглиблюватися, але ви можете проаналізувати 2016 рік, коли дві ділянки були розведені, а третя не була протягом трьох років розведена, – це Станиця Луганська. І коли сьогодні вона розведена, і вчора вже президент відкрив міст, я не думаю, що ситуація там стала гіршою для місцевого населення. Наша кінцева мета – повернути наші кордони, державне управління та забезпечити нормальне життя місцевому населенню.

Сьогодні ми – Українська держава і українська армія, – ми повертаємо свої землі, ми хочемо, щоб була поновлена територіальна цілісність, і було зась для когось навіть руку до неї протягувати.

Тому я сьогодні не робив би надто великий ажіотаж щодо розведення. Дехто відверто маніпулює військовими термінами. На жаль, ті, хто хочуть розхитувати ситуацію у державі, вони кричать, що відведення – це здача позицій, зрада… При цьому кричать ті, які п’ять із лишком років війни б’ють себе в груди, що вони ветерани, що вони воювали. Популізм таких "ветеранів" аж ніяк не згуртовує суспільство.

ДО НАТО ЗБРОЙНІ СИЛИ НАБЛИЖАЮТЬСЯ ШИРОКОЮ ДОРОГОЮ

- Колись, ще за часів попередньої адміністрації, перед Збройними силами ставилося завдання вийти на рівень взаємосумісності з силами НАТО вже до 2020 року. Яка зараз ситуація з опануванням стандартами НАТО? Чи просуваємося ми вперед, чи існує якесь бачення – як ми будемо досягати цієї мети?

- Ми в процесі, й вже далеко не на початку шляху. І навряд чи цей шлях закінчиться, у хорошому сенсі. Наші партнери з НАТО так і кажуть – щойно ви скажете, що вже досягли всіх спроможностей і всім опанували, це означатиме, що на вас можна ставити хрест, тому що ви далі не будете розвиватися. Я підтримую таку точку зору. Лише коли ми йдемо в ногу з часом – а краще йти з випередженням тих викликів та загроз, які постійно постають, – тоді ми можемо говорити, що ми надійна армія, що ми можемо захистити країну – і тоді ворог до нас не полізе, тому що знатиме, що отримає за це по зубах.

Тому, в контексті адаптації до стандартів НАТО, ми йдемо широкою дорогою сьогодні, у всіх сферах. Десь досягнення більші, десь менші, але не тому що не хотіли працювати, а тому, що в усьому є своя послідовність. Триває шостий рік війни, і він не дає нам змоги зупинити все й сказати – ми повинні трансформуватися. Коли йде війна, ми жодним чином не можемо знижувати боєздатність і боєготовність наших військ.

Це якраз наша специфіка, і я сьогодні інформував усіх представників країн, які взяли участь у засіданні Військового комітету ЄС, що війна йде, а ми трансформуємося. Вони це теж, скажімо так, дуже серйозно оцінюють.

РОЗГОЛОС ОПЕРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВАРТУЄ ВТРАЧЕНИХ ЖИТТІВ

- Було багато повідомлень, що Росія передала Україні кораблі, що були захоплені у листопаді минулого року, у неналежному, м’яко кажучи, стані. Чи інформували вас про цю ситуацію, і наскільки вона відповідає дійсності?

- Ці повідомлення – правдиві, й сумнівів не має бути ні в кого щодо цього. Хто б не звинувачував за останні п’ять з половиною років Збройні сили, що вони приховують чи не надають якусь інформацію – це неправда, я говорю про це щиро.

На цій посаді я недавно, але з урахуванням досвіду на попередніх посадах – головного інспектора Збройних сил або начальника штабу Сухопутних військ, можу говорити: вся інформація, яку ми видаємо, – вона правдива.

Зрозуміло, що представники преси завжди мають бажання отримати більше і бути раніше на місці події, просто під вогнем, який ще й не розпочинався. Тому часто доводиться чути претензії – мовляв, "ви повинні"... Ми нічого не повинні.

У нас також є гарячі голови, які кажуть – ви повинні одразу давати інформацію. Добре, тоді я ставлю питання. Коли пожежник приїжджає на місце пожежі, він не біжить першим ділом до мікрофона з камерою, – спочатку він гасить пожежу. Коли хірургу привозять травмовану або тяжко хвору людину, хірург не біжить до мікрофонів, – він спочатку йде до операційної, годинами робить складну операцію, рятує життя людини – і лише після того виходить і коментує. Так чому професійний військовий, який ризикує життям і захищає Батьківщину, першим ділом має бігти до мікрофона, коментувати, і лише потім йти захищати Батьківщину? У бойових умовах розголошення будь-якої оперативної інформації вартує життя військових.

Хотів би, щоб ви донесли до колег: я розумію, що преса хоче "швидше і смаженіше". Але ж треба розуміти: війна – це питання життя та смерті, самого існування нашої держави. Які можуть бути серйозні питання, більш важливі, ніж ці? Таких немає.

Однозначно, вся інформація дається, ми спілкуємося зі всіма – і світ повинен знати, і передусім наші люди в нашій державі повинні знати, що відбувається. Вони мають розуміти – люди на війні гинуть, на жаль. З іншого боку, якщо ми візьмемо сьогодні статистику в державі – скільки на війні гине людей, і скільки гинуть поза війною – то цифри щодо загиблих у мирному житті в десятки, а то й у сотні разів більші. Про це теж треба говорити.

Я служу в армії 35 із гаком років, і готовий, як будь-який військовий, віддати життя за свою Батьківщину. Це розуміє кожен військовий, він пішов туди свідомо. Якщо ти захищаєш, ти тримаєш у руках зброю. Але твій ворог також має те, що несе смерть. Якщо ти професійно підготовлений, якщо ти навчений краще – ти виживаєш. Якщо по-іншому – лише випадок може допомогти, але сподіватися на нього, на якесь везіння, не варто.

НА УКРАЇНСЬКИХ КОРАБЛЯХ, ЗАХОПЛЕНИХ РОСІЄЮ, ХАЗЯЙНУВАЛИ МАРОДЕРИ

- Стосовно кораблів – чи є якійсь правовий механізм, щоб заявити Росії претензію щодо їхнього стану?

- Є такі механізми. І над цим уже працюють. Коли їх забирали, був складений акт, все було описано. Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина, можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть у гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на “Яни Капу”, на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал, – я так розумію, що це не військові працювали, це мародери. По-іншому я не можу назвати тих істот, які так вчинили з військовим кораблем.

Але наш президент сказав, наскільки мені відомо, що за два місяці все буде відновлено. Вчора вночі він був там, в Очакові, куди прийшли кораблі. Але я впевнений, що ми навіть раніше їх можемо полагодити.

СУТЬ НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ: КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА

- Якщо продовжувати цю військово-морську тему. У нас залишається проблема довкола судноплавства у Керченській протоці. Чи є у Генерального штабу консолідована оцінка подій у листопаді минулого року? Яким чином Збройні сили забезпечуватимуть суверенітет України в Азовському морі та над Керченською протокою? Нещодавно Росія відкрито пропонувала визнати Крим російським як умову для делімітації кордону…

- Ви ставите мені питання, яке дещо виходить за межі повноважень лише начальника Генерального штабу. Це вже питання геополітики, питання державної ваги. Але!

Зрозуміло, що Азовське море Росія сьогодні вже позиціонує як своє внутрішнє море. Втім, за міжнародним правом, Азовське море є спільним. Хочемо чи не хочемо, але ми будемо мати того сусіда поряд із собою, хіба якісь зрушення тектонічних плит поміняють місцями материки.

Азовське море – і наше також. Звичайно, працюють багато правових інституцій, і в нашій державі, й у світі. Судові подання – це за межами компетенції військових. Цим займається МЗС, міністерство юстиції, інші долучені до цього органи. Ми розуміємо, що відповідні рішення мають прийматися тут, у Європі, це рішення міжнародних судів. Вони не відбуваються за день, вони можуть тривати роками.

Але це не змінює суті. Крим – це Україна. Інколи можна чути – ви про Донбас говорите, а про Крим вже не говорите… На мою думку, і як людини, й як військового, говорити однаково про Донбас і про Крим – це неправильно, тому що повернення Донбасу і повернення Криму полягають у дещо відмінних площинах, в тому числі – в часових. Це моя особиста думка.

Донбас треба щонайшвидше повертати, працювати над цим просто зараз. Інша ситуація складається навколо Криму – там ані військовим, ані іншим шляхом швидко його повернути не вдасться. Над цим треба працювати всій спільноті, в тому числі – й міжнародній. Я сьогодні про це також говорив (з європейськими партнерами), і вчора ми також мали зустрічі з начальниками генеральних штабів. Лише спільно. Один із військових розвиненої європейської країни, не буду її називати, запитав мене – то що, про Крим уже можна забути?

ІЗ КРИМУ РОСІЯ ХОТІЛА Б "КОШМАРИТИ" ВСЮ ЄВРОПУ

- Так і запитав?

- Так, саме це запитання прозвучало. Та ні в якому разі! Треба розуміти, що повернути Крим можна лише разом, щоб ви нам допомагали, щоб ваші бізнесмени туди не їхали. Щоб на Заході ніколи не забували: в Криму нині щодня переслідуються кримські татари, українці, та всі, хто не погоджується з анексією Криму. Росіяни, порушуючи всі міжнародні правові норми, призивають кримчан до служби у російській армії, в той час, як окупаційна влада продовжує утиски кримчан – обшуки, арешти, зникнення людей, переслідування за переконання… 

Щоб ви розуміли – Крим Росії потрібен зовсім не для того, щоб турбуватися про людей, які там проживають, і навіть не як місце відпочинку для росіян. Він розглядається як російська військова база, потужна, яка повинна "кошмарити", назвемо це так, всю Європу, Північну Африку, і має дати їм, росіянам, можливість панувати вже в Середземному морі. Я не помилився – саме в Середземному морі. Росія сьогодні вже намагається позиціонувати, що Чорноморський басейн – це вже ледь не їхні внутрішні води. Звичайно, там є Туреччина, яка цього не дозволить, яким би чином Росія не хотіла б із ними зблизитися. Там є країни НАТО – Румунія й Болгарія. З начальником штабу Румунії мав щойно розмову, він повністю підтримує співпрацю з нами. Тож Чорне море найближчим часом буде регіоном, де різні сили будуть випробувати свої можливості й своє терпіння.

НАМ ПОТРІБНІ СУЧАСНІ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ

- Нещодавно саме в Одесу відбувся візит Північноатлантичної Ради, де розглядалися питання розвитку військово-морських спроможностей України. Яким чином така співпраця допомагає у розбудові національних Військово-морських сил?

- Така співпраця не лише допоможе – вона прискорить, і набагато прискорить таку роботу. Тому що концепція у нас є, стратегія є, є всі відповідні розрахунки. Але, якщо ми робитимемо це самотужки – це забере десятки років. Ми розуміємо, що побудувати корабель, або навіть один катер – це роки потрібні.

Зараз кроки є реальними. Два "Айленди" вже зайшли, зараз вони вже прийняті до бойового складу. Буквально за пару місяців, коли на них поставлять озброєння, вони вже будуть включені до всіх розрахунків – і це наростить наші спроможності у Чорному морі. Є рішення ще по трьох "Айлендах", які нам Америка в наступному році передасть уже зі своїм озброєнням, – навіть про це йде розмова.

Є багато рішень щодо берегових комплексів, які повинні з берега захищати. Ми над тим працюємо. На жаль, усього не можна розповісти, тому що тоді й робити нічого не треба буде, адже противник відразу відпрацьовуватиме протидію по тому, що ми лише хочемо зробити.

Але ми повинні мати такі сучасні Військово-морські сили. Не йде мова, що всі кораблі мають бути сучасними. В наших умовах, передусім, це стосується професійної підготовки і вміння особового складу діяти, приймати рішення та виконувати їх.

СЛУЖБОВА ХАЛАТНІСТЬ ПРИЗВОДИТЬ ДО ТРАГЕДІЙ

- У Збройних силах є ще одна проблема, яка існує вже багато років – це безпека баз, складів та арсеналів. Нещодавно відбулися трагічні події в Балаклеї, де знову загинули сапери. Взагалі, чи є ця проблема, проблема безпеки складів боєприпасів, вирішуваною для Збройних сил?

- Хотів би поправити. Ви сказали – знову загинули сапери. Але це був перший такий випадок. До того, на щастя, сапери в нас не гинули на арсеналах і базах.

Хочу висловити співчуття родинам військовослужбовців, які втратили життя. Розслідування цієї трагедії, що сталася в Балаклеї, зараз триває.

Але я вже зараз можу сказати – в тій події, що призвела до загибелі людей, є чіткі прізвища, конкретні персони. Один із військових загинув від попадання осколка в серце. Якби він був у бронежилеті, – як це мусило б бути під час розмінування, – він сьогодні був би серед нас. Є багато запитань і до тих, хто там працював, а це були професійні сапери, які пройшли відповідну підготовку, були сертифіковані, не перший рік це робили. Це не аматори прийшли, це були професіонали. І, напевно, оцей професіоналізм, помножений на "авось", і безконтрольність із боку начальників, які з ними були, – це призвело до трагедії. 

Можу впевнено сказати, що ця подія не має нічого спільного з випадками на трьох арсеналах, які підривалися перед тим. Я брав участь у розслідуванні по всіх тих арсеналах як тоді головний інспектор Збройних сил, тож можу ці події порівнювати. Тут був випадок халатності тих, хто мав контролювати та організовувати цю роботу. Тому, коли завершиться розслідування, – гарантую, багато хто позбудеться своїх посад, а можливо – й піде зі Збройних сил за те, що вони це допустили. Я нікому не буду вибачати таких випадків, тому що безкарність – вона породжує лише більший безлад.

ПРОБЛЕМА АРСЕНАЛІВ З’ЯВИЛАСЯ НЕ ВЧОРА, АЛЕ ВИРІШУВАТИ ЇЇ НАМ

- Але чи є у Збройних сил фінансовий або організаційний ресурс, щоб нарешті вирішити цю проблему безпеки складів?

- Ця проблема народилася не за два роки й не за п’ять. Вона існує з часів, коли Україна стала незалежною. Зрозуміло, що для її вирішення не варто чекати ще 28 років. Ухвалені відповідні рішення, вирішуються організаційні питання, про які я не хотів би зараз говорити.

Наскільки надійно – тут, звичайно, є питання. Що більше включений в охорону й оборону, в обслуговування арсеналу людський фактор, – тим більшим є ризик. Ми намагаємося якомога більше виключити той людський фактор. Але варто розуміти, що ми знаходимося в тих реаліях, які є в Україні.

Цвітоха (будівництво артскладів – ред.). Був проведений прозорий тендер. Прийшла серйозна фірма, почали будувати сховища. Авансом отримала кошти – дещо менше мільярда гривень, щоб виконати ці роботи. Не виконали. Зараз будуть розбиратися, проводити суди. Хотілося б прокричати – агов, хлопці! В Україні армія українська, вона армія народу. То як українські фірми, українських можновладців чи українських бізнесменів беруть гроші – й не виконують свої зобов’язання?

Тут прізвища мають звучати. І вони точно не військові. Тому що були виділені гроші, щоб сучасні сховища збудувати, провести всі системи сигналізації, всю охорону і протипожежну систему, щоб, навіть якщо щось трапиться, то такий інцидент все одно буде локалізований. І це є сьогодні проблемою. Є фірми, які нормально будують, навіть за свої гроші, які ми потім повертаємо. Але є й ті, хто приходять лише з метою наживи. Це не чесно. В Україні – біда, в Україні – війна, а якісь українські фірми нечесно грають і на цьому наживаються. Закони мають працювати. З ними треба жорстко поступати, щоб вони вже не будували десь інші об’єкти на вкрадені у армії кошти, а щоб вони просто припиняли своє існування.

БРОНЕЖИЛЕТИ ОДРАЗУ КІЛЬКОХ ПАРТІЙ ПЕРЕВІРИТЬ НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА

- Нещодавно в Україні розгорівся скандал довкола бронежилетів. Коли генерал-майор Марченко та його заступники були звинувачені ДБР у закупівлі більше 20 тисяч неякісних бронежилетів. Наскільки Генеральний штаб залучений до цього розслідування? І де зараз знаходяться ці бронежилети?

- Генеральний штаб жодним чином не залучений до цього розслідування, цим займаються відповідні відомства. Але ми мали розмову з цього приводу з міністром оборони, і ухвалили рішення замовити незалежну експертизу не лише цієї партії, більшу частину якої вже вилучили, і яка знаходиться десь у Державному бюро розслідувань. Планується взяти на експертизу кілька попередніх партій, і тих, які надходили після зазначеної партії бронежилетів.

Мені потрібно розуміти – що мають військовослужбовці, які зараз на війні, чим і як вони захищені. Жодного ажіотажу чи паніки на війні немає. Жодні скарги від військовослужбовців на ці бронежилети не надходили. Але я повинен бути впевнений, і міністр це підтримав. Він замовляє зараз експертизу, щоб розуміти, яким чином наші люди захищені від небезпеки.

Ще про одне. Переконаний, що генерал, який не несе жодної суспільної небезпеки, не повинен триматися у камері. Слухайте, у нас випускають кого завгодно, у нас по вулицях гуляє хто завгодно, а генерала взяли – і закрили в камеру. Ну яка суспільна небезпека від генерала, який, до того ж, не біжить і не ховається від слідства? Якщо вони навіть доведуть, що щось там є, то все одно – суспільної небезпеки від генерала немає. Він не кидався на людей, він нікого не вбивав і не збивав, нікому не погрожував – для чого генерала саджати? Невже для того, щоб показати, що Збройні сили вже шостий рік на війні, а держава навіть не завжди це зауважує, живе іншим життям? 

Це зовсім неправильно. Обмежувати можна по-іншому, це може бути і домашній арешт. Але для чого закривати генерала? Невже хтось думає, що це піднімає імідж армії чи бойовий дух у військах, чи авторитет Збройних сил як в Україні, так і на міжнародній арені? Не знаю, для чого це робиться, але для мене це не є прийнятним.

НЕ ВСІ ЗАГРОЗИ, ЩО ПОСТАЮТЬ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ, НАЛЕЖАТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ

- Ви казали, що проінформували партнерів по НАТО про ситуацію в Україні та у Збройних силах. Не претендуючи на державну таємницю, дозвольте запитати – якими Генеральний штаб бачить головні загрози, які постають зараз перед Україною, і які заходи вживаються, щоб ці загрози упередити?

- Я буду відповідати на це питання як військова людина. Тому що перед Україною багато загроз, і не всі вони полягають у військовій сфері. Загрози залишаються всі ті, що були й раніше. Наш східний сусід не відмовився від того, що Україна має бути сферою його впливу. У дискусіях, котрі ведуться на різних телевізійних шоу, наше суспільство чомусь хапається за найгірший варіант, що Росія може здійснити широку агресію, і починають думати, що все – завтра вже розпочнеться ця агресія. На моє переконання, і виходячи з того, що аналізує Генеральний штаб, ми прийшли до висновку, що відкрита військова агресія з боку Росії – не серед перших загроз, але є у переліку "крайніх" варіантів, хоча й найбільш віддалених.

У ГЕНШТАБУ БУДЕ СВОЄ УПРАВЛІННЯ СТРАТКОМУ

- Інформаційна складова гібридної війни – вона не менш вбивча, ніж реальна зброя. Що робить Генеральний штаб для розвитку власної системи стратегічних комунікацій?

- Зараз відбувається трансформація всієї системи управляння стратегічного та оперативного рівня. Ми зараз знаходимося на цьому етапі.

5 листопада підписана директива міністром оборони щодо такої практичної трансформації, адже до цього це, здебільшого, було все теоретично – розрахунки, схеми, обґрунтування, все решта…. Але зараз ми розпочали практичну складову. До лютого ми вже маємо трансформуватися й набирати спроможності по тих стандартах і принципах, які є у наших партнерів. У Генеральному штабі буде управління стратегічних комунікацій. У Міноборони буде своє, своє буде й у Генеральному штабі.

У мене вже є домовленість із нашими партнерами – з начальником генерального штабу Литви. Я мав інформацію, що в них дуже якісно працює цей напрям. Ми з ним спілкувалися. Ми маємо намір відправити у Литву тих, хто має працювати у цій сфері, щоб вони вивчили цей досвід, подивилися, як це відбувається в інших країнах. Я багатьом нашим партнерам надав заявку, що ми хотіли б вивчити їхній досвід. Тому що не варто вигадувати велосипед – це може призвести лише до втрати часу та зайвих помилок. А нам сьогодні потрібен результат. Зараз ми вивчаємо і створюємо, але, думаю, 2020 рік буде тим переломним роком, коли все це вже працюватиме. 

Дмитро Шкурко, Брюссель

Просмотров: 134
Комментариев: 0
Автор: Дмитро Шкурко
Источник: Укринформ
Фото: Amp.akcenty.com.ua
Тэги: Хомчак  ВСУ  ВМСУ  МИД Украины  Керченский пролив  провокация  моряки  Брюссель  НАТО  Крым  Средиземное море 
В тему:


Просмотреть все комментарии к новости
Добавить коментарий
Ваше имя
Тема
Комментарий
Число на картинке


    Последние публикации
Объявление о начале «ликвидации» Украины сильно запоздало
>>>


"Иордан поменял русло". Где именно произошло Крещение Господне
Православные христиане отмечают Крещение Господне. Несмотря на значимость этого события для верующих, до сих пор не установлено точно, произошло оно н >>>


О том, как русские прикрыли египетское небо. 50 лет назад была сформирована 18-я зенитная ракетная дивизия особого назначения войск ПВО
 18 января 2020 года Московский дом ветеранов войн и Вооруженных сил на Олимпийском проспекте в Москве, как уже много лет подряд до этого, гос >>>


След войны, или Украинско-польско-израильские трения. «Беспокойство» и «печаль» представителей Польши и Израиля официальному культу Бандеры на Украине не повредят
2 января 2020 года послы на Украине  –  Польши Бартош Цихоцкий и Израиля Джоэл Лион  –  выступили с совместны >>>


В Грузии захотели возобновить диалог с Абхазией. В Сухуме удивились, но согласились
Грузинская пресса растиражировала слова кандидата в президенты Абхазии Аслана Бжании о необходимости начать переговоры между Сухуми и Тбилиси. >>>


К 100-летию окончания Гражданской войны в России. Невыученные уроки прошлого чреваты большой кровью в грядущем
В новейшей истории кровавые гражданские войны были почти во всех развитых странах. Однако уже через 20–30 лет после их окончания историки зака >>>


Протесты против распродажи Украины лишились смысла. Защиты от перехода земли в собственность иностранного капитала больше не осталось
Шоу с отставкой украинского правительства служит дымовой завесой над процессами, которые идут своим чередом, независимо от мельтешения в политиче >>>


Меркель перевела Украину на ручное управление
Владимир Зеленский попытался изменить Конституцию Украины, закрепив в ней принципы «децентрализации». Его законопроект полностью игнорир >>>


«Недопремьер» Украины сыграл на слабости Зеленского
На Украине начался новый политический кризис. После того, как в Сети опубликовали аудиозаписи, где якобы глава правительства Украины оскорбляет пре >>>


Расцвету Крыма по-прежнему мешает наследие Украины
Сделано в Крыму многое, но проблемы остались, и это очень болезненные проблемы. Таков общий вывод недавнего совещания в Ялте, проведенного Владимир >>>


Поиск



Наш день

20 января — День Республики Крым
В этот день в 1991 году состоялся всекрымский референдум, на котором большинство крымчан высказались за восстановление Крымской автономии, и эту свою волю жители Крыма подтвердили на всесоюзном референдуме 17 марта 1991 года. Данное решение предопределило статус Крыма в составе Украины (куда Республика тогда входила), а сама дата была учреждена как День Республики Крым , который в настоящее время является в Республике праздничным днем, согласно ст.1 Закона Республики Крым от 29 декабря 2014 года N 55-ЗРК/2014 О праздниках и памятных датах в Республике Крым.

Объектив

Фотогалерея


Отражение (новый выпуск!)



В фокусе


25 декабря 2019 года Город-Герой встречал первый поезд, пришедший с «материка» по Крымскому мосту, – легендарную «Семерочку» – поезд № 7 «Санкт-Петербург–Севастополь»

Православные праздники


Газета ФГУП "13 СРЗ ЧФ" МО РФ


Свежий выпуск

Тема
Истребители субмарин. Корабли, от которых не могли уйти подлодки США
Эрдоган приступает к разрушению важнейшей для России конвенции
«Эксперимент «Украина». Недоразумение длиною в столетие»
Пластиковый океан. Последствия и способы борьбы
В очередь за подлодками. Западные кораблестроители ищут защиту от российских и китайских ракет
«АРТЕК» И ММЛ: ПОД ПАРУСАМИ МЕЧТЫ, КОТОРАЯ СБЫВАЕТСЯ
Объявление о начале «ликвидации» Украины сильно запоздало
О том, как русские прикрыли египетское небо. 50 лет назад была сформирована 18-я зенитная ракетная дивизия особого назначения войск ПВО
Сергей Шевченко представляет новую картину: «Адмирал Нахимов. Прощание…»
Реклама


Погода


Ранее
ВМФ России: активная фаза учений ВС РФ началась в Средиземном море

IX ТЕННИСНЫЙ ТУРНИР ПОБЕДИТЕЛЕЙ